Історія розчинної кави: хто насправді її винайшов

Коротко: Патент на розчинну каву першим зареєстрував зовсім не той, кого зазвичай називають “батьком” напою. Це зробив новозеландець Девід Стренг ще 1889 року — за 12 років до відомішого хіміка Сато Като з Чикаго. А справжньою революцією стала Nescafé 1938 року, яку Nestlé створила не заради зручності для споживача, а щоб врятувати Бразилію від величезного надлишку кавових зерен.

Патент, про який мало хто чув: Девід Стренг, 1889

Коли питають, хто винайшов розчинну каву, 99 з 100 відповідей звучать однаково: “якийсь американець на зламі XIX–XX століть”. І це не зовсім правда. Найраніший задокументований патент на розчинну (сублімовану) каву належить Девіду Стренгу — кавовому торговцю з новозеландського міста Інверкаргілл. Місцева газета Southland Times писала про його розробку ще 1889 року, тобто за 12 років до американських “першовідкривачів”. Патент не отримав масового розголосу — ані комерційного масштабування, ані маркетингу, здатного конкурувати з американськими компаніями, у Стренга не було. Тому історія, яку зазвичай розповідають, починається не з нього, а з Чикаго.

«Офіційна» версія: хімік Сато Като, 1901–1903

Японський хімік Сато Като працював у Чикаго і саме там розробив метод отримання розчинного кавового концентрату. Він подав патентну заявку 1901 року, а патент США №735777 під назвою “Coffee Concentrate and Process of Making Same” (“Кавовий концентрат і спосіб його виготовлення”) офіційно видали йому 1903-го на ім’я компанії Kato Coffee Company. Свою розробку Като представив публіці на Панамериканській виставці — великій промисловій експозиції початку XX століття, де демонстрували найсвіжіші технологічні новинки. Саме Като довгий час вважали першим винахідником розчинної кави — хоча, як ми вже знаємо, реальний пріоритет належить новозеландцю, про якого американська преса просто не писала.

Джордж Вашингтон і «чашка Джорджа» — Перша світова війна

Паралельно свій рецепт розробляв бельгійсько-американський підприємець Джордж Констант Луї Вашингтон (однофамілець першого президента США, жодного родинного зв’язку). Приблизно у 1906–1909 роках він довів технологію до комерційного рівня і заснував G. Washington Coffee Refining Company. Саме продукт Вашингтона масово постачали американським солдатам під час Першої світової війни — у польових умовах окопів не було місця для кавоварки, а розчинний порошок достатньо було розмішати в гарячій або навіть холодній воді. Серед вояків прижилася жартівлива назва “cup of George” — “чашка Джорджа” — на честь виробника. Це був перший масштабний випадок, коли розчинна кава стала не лабораторною цікавинкою, а предметом щоденного вжитку сотень тисяч людей одночасно.

Бразильський надлишок кави і народження Nescafé

Найвідоміший бренд розчинної кави з’явився зовсім не через прагнення зробити ранкову каву зручнішою. Після обвалу фондового ринку 1929 року ціни на каву в Бразилії обвалились, і країна накопичила величезні, нереалізовані запаси зерна. Банк Sudameris, що обслуговував південноамериканські ринки, звернувся до швейцарської компанії Nestlé з проханням знайти спосіб застосувати цей надлишок. Nestlé розпочала розробку 1932 року під керівництвом хіміка Макса Моргенталера, який працював над методом розпилювального сушіння (spray-drying) — коли зварену каву розпилюють дрібними краплями в гарячій камері, і вони миттєво висихають у порошок. Результат представили світу 1 квітня 1938 року у Швейцарії під назвою Nescafé — абревіатурою від “Nestlé” і “café”. Варто зауважити: у частині джерел можна зустріти спрощену версію, ніби проєкт замовив якийсь “Бразильський кавовий інститут” ще 1930 року. Документовано ж ініціатором був саме банк Sudameris, а реальна робота над формулою почалась лише 1932-го — тобто на два роки пізніше за популярну версію.

Друга світова війна: розчинна кава стає армійським стандартом

Якщо Перша світова зробила “чашку Джорджа” символом солдатського побуту, то Друга світова закріпила цей статус за Nescafé. Продукт став фактичним стандартом постачання для американських військ — компактний, легкий, не вимагав обладнання. Після війни звичка, прищеплена мільйонам демобілізованих солдатів, перейшла у цивільне життя: розчинна кава була дешевшою за зернову (часто виробники використовували доступнішу робусту), готувалася за секунди і довго зберігалася. До 1960 року розчинна кава займала близько 20% усього кавового ринку США — цифра, немислима для продукту, якому на той момент було лише два десятиліття. Пізніше, уже в другій половині XX століття, виробники почали переходити на сублімаційне сушіння (вимороження вологи у вакуумі замість розпилення в гарячій камері) — метод дорожчий, зате такий, що краще зберігає ароматичні сполуки зерна. Саме так з’явилася “гранульована” розчинна кава, яку ми звикли бачити на полицях сьогодні, на відміну від дрібного порошку перших десятиліть.

А що з розчинною кавою в Україні?

На пострадянському просторі розчинна кава довгий час була синонімом слова “кава” загалом — зернова та свіжообсмажена залишались рідкістю, тоді як баночки з гранулами стояли майже на кожній кухні. Ситуація змінюється: за нашими спостереженнями (детальніше — у портреті українського споживача кави 2026), все більше людей переходять на зерно, яке самостійно мелють удома. Причина проста: технологія розчинної кави за сторіччя майже не змінилася — її й досі роблять заради швидкості й ціни, а не смаку. Чесне порівняння того, чим одне відрізняється від іншого за смаком, ароматом і ціною за чашку, ми детально розбирали в окремому матеріалі — розчинна кава чи зернова: що краще.

Цікаво, що сама ідея “швидкої кави” не нова навіть для зернового формату: у XVII столітті в Туреччині та на Близькому Сході каву в джезві заварювали хвилину-дві, а в Японії та США XX століття “швидкою” стала саме розчинна версія — ще один доказ того, що прагнення скоротити час між зерном і чашкою супроводжує каву в усі епохи. Інші подібні несподіванки з історії напою ми зібрали в матеріалі цікаві факти про каву, а розшифровку термінів на кшталт “сублімація” чи “спосіб обробки” — у словнику кавових термінів.

FAQ — короткі відповіді

Хто насправді винайшов розчинну каву?
Найраніший задокументований патент належить новозеландцю Девіду Стренгу (1889). Але в масову культуру ввійшла версія про Сато Като (патент 1901–1903) і Джорджа Вашингтона, чий продукт постачали військам у Першу світову.

Чим Nescafé відрізнялася від попередніх спроб?
Nescafé використала метод розпилювального сушіння, який давав стабільніший смак і консистенцію, і з’явилася як промислове рішення проблеми надлишку бразильського зерна, а не як лабораторний експеримент.

Чому розчинна кава стала популярною саме під час воєн?
У польових умовах не було місця для обладнання для заварювання. Розчинний порошок досить було розмішати у воді — гарячій або холодній — що й зробило його стандартом військового постачання в обидві світові війни.

Чи правда, що розчинна кава гірша за зернову?
Йдеться не про “гірше” чи “краще”, а про інший продукт з іншою технологією виробництва. Детальне порівняння смаку, свіжості й ціни — у нашому матеріалі розчинна кава чи зернова.

Чому Девіда Стренга майже ніхто не згадує як винахідника?
Патент новозеландця не мав промислового продовження: Стренг не масштабував виробництво і не виходив на американський ринок, де згодом формувалася популярна версія історії з Като і Вашингтоном. Тому в масовій культурі прижилося саме американське трактування, хоча документально першість належить саме йому.

Від історії — до чашки

За понад століття розчинна кава майже не змінила свою головну ідею: швидкість і зручність ціною смаку. Якщо вам цікаво відчути іншу сторону кавової історії — ту, де зерно обсмажують невеликими партіями, а чашка розкривається довше, ніж за 10 секунд — почніть із базового гіда як правильно заварити каву вдома. Каву власного обсмаження Ricco Coffee з Дніпра можна купити зернами по 1 кг, а для тих, хто хоче взяти про запас чи для закладу — діють знижки на 2, 5 і 50 кг (детальніше про те, скільки саме варто купувати одразу, ми рахували в окремому гіді скільки кави купувати одразу). Усі роздрібні пачки виходять з цеху з клапаном дегазації, який випускає CO₂ і не впускає кисень, тож каву можна пити ще теплою “з обсмаження”. Подивитися асортимент можна в нашому магазині — доставка Новою Поштою по Україні або самовивіз зі складу в Дніпрі.